Віхи  —  знаки, що відгороджують небезпеки. 

Їх значення : 

А — «зюйдовий» — «залиш мене до зюйду»;

Б — «нордовий» — «залиш мене до норду»;

В — «вестовий» — «залиш мене до весту»;

Г — «хрестовий» — «стою на небезпеці, обійди мене з будь-якого боку»;

Д — «остовий» — «залиш мене до осту».

Вітрило, вітрильне оснащен­ня — найдавніший і найпопулярніший рушій, що використовує силу вітру; сукупність віт­рил.   Прямі   вітрила — як   правило,   трапецієвидної форми, кожне симетричне відносно щогли, на курсі фордевінд усі вітрила встановлюються впоперек судна. Косі вітрила — трикутні й несиметричні трапецієвидні. Кожне вітрило прикріплене до одного боку щогли. На ходу встановлюються з одного борту.

Прямим називається оснащення, при якому прямі вітрила є головними.

Косим називається оснащення, в якому головними  є  косі  вітрила. 

Змішаним — оснащення, в якому використовуються різні вітрила.

Деякі сучасні вітрильні судна мають пряме оснащення: барки, баркентини.

З косим оснащенням: шхуни, йоли і кечі.

Вітер — рух повітря над морем, сушею. Швидкість вітру вимірюється у метрах за се­кунду. Для зручності і стислості — у балах. Напрямок вітру визначається за картушкою компаса, за її румбами. Вітер «дме в ком­пас», тобто північний вітер приходить із пів­ночі. За характером вітер буває рівний, по­ривчастий, шквалистий. Шквалистий — це те саме, що й поривчастий, але з дуже різким періодичним посиленням.

Відстоюватися — перечікувати не­году.

Відсіки — відділення всередині судна, що утворюються водонепроникними перего­родками.

Віддавати — кидати, відв'язувати, від­пускати. «Віддати якір», «віддати швартови», «віддати рифи» (у вітрила).

Відводити — поступово  повертати стерно в діаметральну площину.

Відвернутися — приспуститися, піти повнішим вітром.

Відвалювати — відходити (кажуть ли­ше про шлюпки і катери).

Вистріл — рангоутний брус, укріплений ззовні борту. Служить для рознесення шкотів на яхті. Військові кораблі використовують вистріл для скріплювання катерів, шлюпок під час стоянок на рейді.

Вимпел  —  на цивільних суднах три­кутний прапор, який піднімається на грот-щоглі при вході у порт, виході з нього. Спус­кається і піднімається під час стоянки в пор­ту разом із судновим державним прапором;

Вимпел  —  на кораблях військово-морського флоту вузький довгий прапор із косицями. Піднятий на щоглі вимпел означає, що корабель всту­пив у кампанію (почав плавати). Замість ньо­го військовий корабель іноді несе службовий прапор або брейд-вимпел командира з'єднан­ня, іншого начальника.

Вимбовка  —  дерев'яний важіль для обертання шпиля вручну.

Визначитися — одержати місце судна (на карті).

Визначення місця судна  в  морі — головний спосіб контролю за рухом суд­на. Проводиться на основі обсервацій.

Вивалити (по відношенню до шлюпки, рятувального плота) — вивести на шлюпбал­ках за борт.

Вибиратися на вітер — йти якнайкрутіше до вітру.

Вибирати — тягти трос, кінець.

Весло — рушій шлюпки. Весла бу­вають валькові, парні і дволопатеві. На ста­ровинних веслових суднах — галерах — вони досягали довжини 10—12 метрів, на кожному веслі сиділо до шести гребців, здебільшого ра­бів або каторжників.

Верф, корабельня — суднобудівний або судноремонтний завод.

Вертлюг — дві металеві ланки, з'єднані між собою віссю так, що вони можуть вільно обертатися. Вставлені у якір-ланцюг, вони охороняють його від перекручування;

                        — аналогічне з'єднання гіка із щоглою.

В е р п — допоміжний якір. Завозиться і віддається, як правило, із шлюпки, катера. Використовується, наприклад, коли треба від­тягти вбік корму судна. Найбільший із суд­нових верпів називається стоп-анкер.

Вельбот  — шлюпка з однаково гост­рими обводами носа і корми. Особливо по­пулярні були вельботи у китобоїв, коли про­мисел китів вівся за допомогою ручних гар­пунів. Усі рятувальні шлюпки — вельботи.

Вахта — відповідальне чергування для безперервної присутності людей коло меха­нізмів, приладів.

Ватерлінія (вантажна) — лінія, по яку заглиблюється в воду судно з повним ванта­жем. Нафарбовується, як правило, білою фарбою.

Ватервулінг — стальне кріплення, що з'єднує форштевень і бушприт.

Ватервейс— частина палуби, металева штаба (на вітрильниках — дерев'яна дошка), що йде вздовж борту. Є частиною поздовж­нього кріплення судна і одночасно — шляхом для стоку води.

Ватер-бакштаги — снасті стоячого такелажу для кріплення бушприта (аналогіч­ні до вантів, але розміщені в горизонтальній площині).

Ванти — снасті стоячого такелажу, що з боків (і трохи ззаду) підтримують щогли. Тепер їх роблять із стального троса.

Вантажопідйомність — маса у тоннах, яку може підняти судно, занурив­шись до відповідної риски вантажної марки. Розрізняють «чисту вантажопідйомність» (вага самих транспортованих вантажів) і «повну», або «дедвейт» (те саме плюс вага запасів, необхідних для плавання).

Вантажна марка  — нафарбова­на на борту вантажного судна фігура з рядом горизонтальних ліній, кожна з яких від­повідає граничній осадці даного судна при плаванні у морях різної солоності в різні пори року.

Валик — барабан для намотування стального троса і зберігання його.

Бушприт  — горизонтальний або по­хилий брус, закріплений аж на носі вітриль­ного судна. Служить для підіймання носових вітрил.

Бухта  —  невелика затока;

Бухта  —  трос, скручений у вигляді порожнього циліндра. Як правило, бухтою скручують рос­линний трос. Стальний зберігається на ва­лику.

Бути на вітрі — знаходитися відповід­но до інших кораблів з того боку, відкіля дме вітер.

Буртик — рейка, що служить для захисту обшивки шлюпки від тертя й ударів об причал, борт судна.