«Ріка — море»  —  спосіб безперевалочної доставки вантажів із річкових портів усе­редині країни в порти, розміщені на морсько­му узбережжі або на інших річках. Прикла­дом вантажної лінії «ріка — море» є пе­ревозки із внутрішніх портів Центральної і Східної Європи, розміщених на Дунаї, у порти Індії (річкові й морські) через Чорне, Середземне, Червоне моря та Індійський океан. Інший вантажопотік: порти Балтій­ського моря, Нева, Волга, порти Каспійського моря.

У системі «ріка — море» використовують­ся або баржі з буксирами, або судна спе­ціальної будови, здатні плавати річками і мо­рем, або ліхтеровози.

Рифи — пасмо скель,  що трохи здійма­ються над водою. Підводними рифами називають банки з кам'янистим дном, коралові мілини. Рифами  називають  також  штерти, пришиті до вітрила у нижній його частині. «Взяти рифи» — зменшити за допомогою цих штертів площу вітрила.

Ринда-булінь — коротка снасть, при­в'язана до серця суднового дзвона.

Ринда —  бій у три темпи в судновий дзвін опівдні (застаріло);

Ринда — судновий дзвін для подання пев­них сигналів.

Рим —   металеве кільце, прикріплене до болта або продіте в його отвір;

Рим —  кільце, укріплене в стінці набережної для причалювання суден.

Рибальські судна, риболове­цький флот — судна спеціальної будови для ловлі риби.

Рея —  рангоутний брус, металева штанга для встановлення антен, підняття сигналів, на вітрильниках — для кріплення прямих вітрил.

Рефулер — з'єднані докупи труби вели­кого діаметра, на поплавцях, для перекачу­вання пульпи (суміш води і грунту) від зем­снаряда.

Рейд —  місце якірної стоянки суден. Зов­нішній рейд розміщується за межами молів і хвилерізів, внутрішній — відгороджений ними.

Р е д а н  — виступ на днищі швидко­хідного глісувального судна.

Регата— велике спортивне змагання вітрильників.

Ревун —  звуковий сигнальний апарат.

Рангоут (на вітрильних суднах) — усі дерев'яні або металеві деталі, що служать для напинання і несення вітрил (щогли, стеньги, реї, бушприт, гік, гафель тощо).

Р а к с и  —  металеві повзунки, що ков­зають по тонкій рейці, яка прикріплена до щогли. Служить для підняття вітрил на ях­тах.

Ракс-бугель —  бугель, здатний ковза­ти по рангоутному брусу.

Радіорубка суднова  —  примі­щення, обладнане приймальною і передаваль­ною радіоапаратурою для здійснення зв'язку з берегом та іншими суднами в морі.

Радіонавігаційні  системи — радіотехнічна апаратура, що працює на різ­них хвилях і має різне призначення;

—     довгохвильова система служить для ви­значення місця судна в морі, в океані на вели­ких відстанях з точністю від 0,2 до 10 миль;

—     середньохвильова система забезпечує визначення місця судна в морі на менших відстанях з точністю від 30 до 500 метрів;

—     для проведення по фарватерах точність 20—30 метрів.

Радіопеленгатор  —  радіоприй­мач з особливою (рамкою) антеною, за допо­могою якої визначається пеленг на радіомаяк.

Радіонавігація — судноводіння за допомогою радіоелектронних приладів. До ра­діонавігації відносять визначення місця судна в морі за допомогою так званих фазо­вих радіонавігаційних систем.

Радіолокаційна станція —  ра­діотехнічна апаратура, за допомогою якої ве­деться спостереження за обстановкою довко­ла судна. Обстановка висвічується на екрані електронної променевої трубки (індикатор кругового огляду).

Протока — вузька смуга води між су­міжними морями, океанами. Якщо протока не веде в море, береги якого повністю нале­жать одній державі, то вона вважається, за міжнародним правом, відкритою— судна будь-яких держав користуються правом віль­ного проходу через неї (наприклад, протока Босфор).

Прокладка — нанесення на карту лінії шляху свого судна. Попередня прокладка ро­биться до виходу в море і базується на вибра­ному найкращому варіанті шляху. Вона по­казує точки поворотів, курси між ними, відстань на курсах тощо. Після виходу судна в море капітан і його помічники починають проводити фактичну прокладку. На карту наносяться зчислені й обсервовані місця, весь шлях, яким іде судно. Безпосередньо і без­перервно прокладка ведеться вахтовим по­мічником капітана.

Причал, причальна стінка — частина берега, спеціально обладнана для приймання, швартування суден.

Приспуститися  —  відвернутися, взя­ти на вітрильному судні трохи повніший курс.

Привестися — поставити (вітрильне судно) носом майже проти вітру.

Прибій —  накочування, набігання хвиль на берег.

Прапори сигнальні  — служать для передавання сигналів із судна на судно або на береговий пост. Для цієї мети є комплект прапорів Міжнародного зводу сигналів. За цим зводом «перемовляються» судна і ко­раблі всіх національностей. 

Прапори — стяги, розпізнавальні полот­нища.   Вказують  на  державну  (державний прапор) або іншу належність судна (наприк­лад, до військово-морського флоту).

Прапор, спущений до половини висоти флагштока або щогли, означає знак трауру (в тому числі й те, що на судні — небіжчик).

У дні торжеств судна і військові кораблі прикрашаються прапорами розцвічування (для цього використовуються взяті у великій кількості сигнальні прапори).

Порт  —  ділянка берега з акваторією, що прилягає до неї, обладнана для стоянки суден, вантажно-розвантажувальних робіт, складування вантажів тощо.

Порти часто розташовані у гирлах річок, у захищених бухтах, затоках;

Порт  —  адміністративна одиниця морського флоту (є капітан порту, управлін­ня порту і т. д.);

Порт  —  виріз у борту судна, що гер­метично закривається. Через нього на стоянці може проводитися посадка пасажирів, вивантаження тощо.

Пропускати  —  ослабляти, випускати, збільшувати довжину троса, ланцюга. «Про­пускати якір — ланцюг!»

Понтон —  плавучий предмет, що нагадує формою ящик або цистерну. За допомогою понтонів піднімають затонулі судна, на пон­тонах ставлять плавучі причали тощо.

«Полундра!» —  стережися!