Яхта  —  спортивне вітрильне, моторне або вітрильно-моторне судно. Морська вітрильна яхта обладнується постійним глибоко опущеним баластним кілем, що допомагає їй нести великі вітрила і розвивати чималу швидкість.

Якірне обладнання  —  механізми і пристрої для ставання на якір і зняття з якоря. Як правило, включає у себе: якір, якір-ланцюг, бітенг, шпиль, бортові й палубні клюзи, стопори, ланцюгові ящики із жвако-галсом.

Якорі  плавучі   —  пристрої з парусини (часто у вигляді конуса), які опускають у во­ду. Застосовуються на малих суднах, що ви­мушені штормувати у морі, для утримання носа проти вітру. При цьому судно дрейфує, не зазнаючи небезпечної бортової хита­виці.

Якорі  мертві  —  призначені для по­стійного або тривалого перебування на грун­ті. Утримують на місці плавучі маяки, бочки, буї. Якірний ланцюг мертвого якоря назива­ється бриделем. Найпоширеніші мертві яко­рі — сегментоподібний, грибоподібний. Як мертвий якір може бути використана залізо­бетонна маса.

Якорі  суднові   —  зберігаються і вико­ристовуються на судні. Основні їх типи:  якір Матросова;  якір Холла; ад­міралтейський. Допоміжний судновий якір називається верпом.

Я к і р   —  пристрій для утримання суд­на на місці під час стоянки на відкритій воді (іноді коло причалу — у комбінації із швар­товими).

Ют  —  на вітрильних суднах частина палу­би від бізань-щогли до кінцевої частини корми.

Юнга  —  підліток, що навчається морської справи (термін історичний).

Щогла  —  вертикальний (або трохи нахилений до корми) рангоутний брус або ме­талева споруда, що служить основою для закріплення інших частин рангоуту, вантаж­них стріл, сигнальних вогнів, антен тощо.

Щаблі  вантові  — східці мотузяної драбини.