Фрегат    —   трищоглове військове судно. У роки другої світової війни конвойний і сторожовий корабель (більший за корвет).

Форштевень   —  зварна або клепана (рідко — лита) конструкція, носова деталь суднового набору. Являє собою продовження кіля вгору. Форма —  різноманітна. У дерев'яних суден робиться з дерева, часто набірної, клеєної конструкції.

Фіорд  —  вузька затока, що глибоко вклиняється у берег.

Фарватер  —  шлях, точно встановлений для суден, між мілинами, рифами (під час війни — між мінними загородженнями). На­носиться на карти і, як правило, обладну­ється створними знаками, буями, віхами та ін.

Фалреп  —  трос, що заміняє поручні у за­бортних трапів.

Фалінь   —  швартовий кі­нець на шлюпці, катері.

Фал  —  снасть бігучого такелажу. За допо­могою фалів підіймають прапори, сигнальні фігури,  на  вітрильних  кораблях — вітрила.

Туман  —  нагромадження в повітрі крап­линок води або кристаликів льоду. Дуже по­гіршує видимість. У тумані судно повинно йти помірним ходом, з увімкненим радіоло­катором і подавати сигнали свистком (віт­рильне судно — туманним горном). Судно, що стоїть на якорі, має подавати сигнали дзво­ном і використовувати для спостереження радіолокатор.

Трюм  —  приміщення під нижньою палу­бою, відсік для розміщення вантажів.

Трос  — вірьовка. Найчастіше зустрі­чаються конопляні, сизальські (рослинні), нейлонові й капронові (із штучного волокна), стальні троси. Конопляні троси робляться з волокон коноплі, сизальські із волокон сизаля.

При виготовленні рослинного троса нитки з'єднуються (скручуються) в каболки, кабол­ки — у пасма, пасма — у трос. Ці три етапи з'єднання частин троса називають: прясти, сукати, спускати.

При виготовленні стального троса із дротів сплітають жмут, а з останніх спускають трос. Для зменшення жорсткості він, звичайно, має конопляне осердя.

Товщина троса вимірюється у міліметрах довжини окружності.

Залежно від товщини троси називаються:

до 25 мм — лініями;

від 25 до 100 мм — просто тросами;

від 100 до 150 мм — перлінями;

від 150 до 325 мм — кабельтовими;

понад 325 мм — канатами.

Трейлер —   контейнер на колесах, схо­жий на автопричеп;

Трейлер —   тягач із причіпними візками. 

Т о п  —  вершечок щогли, стеньги та ін.

Тоннаж —  вагова або обсягова міра вели­чини судна або частини його приміщень, трю­мів (якщо дається у реєстрових тоннах, то одна реєстрова тонна — 2,83 куб. метра);

Тоннаж —   сумарна характеристика фло­ту країни, суднової компанії.

Течія  —  поступальний і стійкий рух води у вигляді досить широкої й глибокої смуги.

Головною, і чи не єдиною, причиною мор­ських течій є вітри. Під їх впливом (а вони дмуть тривалий час в одному напрямку) ви­никають постійні (наприклад, пасатні) або сезонні (мусонні) течії. Такі течії наносяться на карти.

Тимчасові течії виникають під впливом спа­ду або нагону води в результаті сильного непостійного вітру (проходження циклону та інші причини).

Теорія  корабля  —  наука, що вивчає морехідні якості судна й умови, за яких збе­рігається його остійність, плавучість, пово­роткість, швидкість та ін. Використовує переважно методи і закони математики й фізики.

Тент  —  накриття — із парусини (найчас­тіше на пасажирських суднах) для захисту від сонця, дощу.

Танкер  —  судно, призначене для перевезення рідких вантажів (як правило, пального — нафти, бензину тощо). Відсіки у ньому називаються танками (від англій­ського «тенк» — бак).

Талреп  —  пристрій для натягання (набивання) снастей стоячого такелажу. Як правило, це — металевий гвинтовий талреп. При обертанні трубки болти втягуються у неї і трос, з'єднаний із трубкою, теж по­чинає натягатися.

Таль — пристрій для підняття вантажів, що складається з двох блоків і троса.

Такелажні   роботи   —  усі роботи, по­в'язані з тросами,— від в'язання вузлів до виготовлення мат.

Такелаж —  усі снасті на судні.

Стоячий такелаж  —  нерухомі, за­кріплені обома кінцями снасті із стальних тросів, іноді навіть ланцюгів. До нього нале­жать: штаги, ванти, фордуни та ін.

Бігучий    такелаж — керовані  пере­сувні снасті для підняття вітрил, фігур, пра­порів тощо.

Схилення (компаса)  —  кут між магніт­ним та дійсним меридіанами.

Суховантаж  —  загальна назва суден, що перевозять генеральні (загальні, різнома­нітні), балкерні й ролкерні вантажі.

Супутниковий зв'язок  —  зв'язок із суднами, що здійснюється за допомогою штучних супутників Землі. Особливістю його є хороший далекий прийом (на супутнику відбувається підсилення сигналу, мало пере­шкод). Однак супутник виходить на зв'язок із судном лише тоді, коли пролітає близько і його направлена антена «захоплює» район перебування корабля. Щоб уникнути цього, для зв'язку використовують систему — кіль­ка супутників.