Курсограф —  прилад для безпе­рервного й автоматичного записування курсу судна. Стрічка курсографа — неодмінний ар­гумент під час усіх судових розглядів аварій і катастроф.

Курсовий кут — кут, утворюваний діаметральною площиною судна і напрямком на спостережуваний предмет. Відраховується від носа по азимутальному колу компаса від 0° до 180° із зазначенням борту. «Шлюпка, курсовий кут 40° лівого борту!»

Курс щодо вітру — враховується і має свої найменування у спортсменів і моря­ків, що плавають на вітрильних суднах. Роз­різняють: бейдевінд, галфвінд, бакштаг пра­вого і лівого галса, а також фордевінд. Коли яхта іде курсом галфвінд і вітер дме з лівого борту, кажуть: «Яхта іде галфвінд лівого галса». Замість «галфвінд» можна сказати «піввітру».

Курс —  напрямок руху судна.

Дійсний курс —  кут між діаметраль­ною площиною корабля і дійсним географіч­ним меридіаном «північ-південь».

Магнітний курс —  те саме, стосовно до магнітного меридіана.

Компасний курс —  те саме, стосовно до компасного меридіана.

Шлях —  реальний напрямок руху судна, з урахуванням бокового зносу і дрейфу під впливом вітру і течії.

Кубрик —  житлове приміщення для матросів. На переважній більшості суден по­ступився місцем одно- або двомісній каюті.

Крюк  відпорний  —  держак із ме­талевим наконечником. Входить в оснащення шлюпки, яхти.

К р ю й с — слово, що означає належність рангоуту, снасті, вітрила до бізань-щогли.

Круто (іти) — близько до вітру, під гострим кутом до нього.

Круїз — туристичний рейс, значної, як правило, тривалості, з висадкою туристів у портах, здійсненням екскурсій тощо. Круїз­не судно створює туристам підвищений ком­форт, розваги на борту і т. п.

Кренометр  —  простий прилад, що показує крен судна.

Кренгування — надання судну порів­няно невеликого крену для огляду або не­значного ремонту ділянки підводної частини. Для невеликих суден застосовується кілювання — створення такого крену, при якому кіль виходить із води.

Крен — нахил судна на правий або лівий борт.

Краспиці — бруски, для розносу снас­тей стоячого такелажу на вітрильній яхті. Кріпляться з обох боків щогли.

Кран  судновий  —  встановлюєть­ся на палубі. Як правило, обмеженої вантажо­підйомності.

Кранець — пристрій для пом'якшення удару корпусу судна об причальну стінку або об борт іншого судна. Раніше виготовлялися спеціально з мішків, туго набитих і обплете­них каболкою, тросом. Тепер за кранці най­частіше правлять старі автопокришки. Для особливо великих суден (танкери водотон­нажністю кілька сотень тисяч тонн) виготов­ляються кранці, подібні до гумових особливо міцних і важких балонів великих розмірів, їх використовують у плавучому стані.

Кран   береговий  —  перевантажу­вальний механічний пристрій у порту. Най­поширенішим є портальний кран, встановле­ний на двох П-подібних фермах і здатний своїм ходом рухатися по рейках уздовж при­чалу.

Великого поширення нині набирають та­кож спеціальні самохідні крани (навантажу­вачі) для навантаження і розвантаження кон­тейнеровозів. Вони мають спеціальні присто­сування для автоматичного захвату контей­нера, завдяки чому весь процес навантаження і розвантаження відбувається дуже швидко.

Кочет  —  пристрій для утримання упору весла під час веслування.

Коуш  — маталеве кільце особливої форми, вплюснуте (вставлене) у трос, щоб зберегти його від перетирання або зламу.