Буксирний кінець — трос або канат, з допомогою якого буксирують судна.

Буксир — загальна назва спеціаль­них суден, що служать для буксирування не­самохідних суден, які перевозять вантажі. Є різні способи буксирування. За одних буксирне судно веде те, яке буксирують, на буксирному кінці, за інших буксироване швартують до борту. Нарешті, значного по­ширення зараз набрало «штовхання» букси­рованого перед собою, для чого буксирне суд­но Споруджується з носом спеціальної конст­рукції. 

Трапляються випадки дуже складного і за­тяжного в часі буксирування, в якому беруть участь декілька (здебільшого до трьох) бук­сирних суден. До таких випадків належить переведення з океану в океан плавучого доку водотоннажністю багато десятків тисяч тонн. Розробляються проекти буксирування з арк­тичних районів до берегів, де не вистачає прісної води, айсбергів вагою в сотні тисяч тонн.

Буйреп — ланцюг, що з'єднує мертвий якір із буєм.

Бімси — поперечні кріплення, що зв'язу­ють бортові вітки шпангоутів (див. Набір судновий).

межі певної ділянки акваторії. Утримується на місці буйрепом із грузилом.

Бізань-щогла — остання, найближча до корми (третя, четверта і т. д.) щогла віт­рильного корабля. Коли щогл лише дві, то друга зветься грот-щоглою.

Бізань — косе вітрило, яким оснащуєть­ся бізань-щогла.

Бермудський трикутник  — район Атлантичного океану поблизу Бермудських островів і півострова Флоріда, має багато мілин. Восени тут часто бувають тропічні урагани. Це дало можливість любителям сен­сацій оголосити дане місце районом «таєм­ничих зникнень» кораблів і літаків. 

Бермудські вітрила  — трикутні вітрила; найбільш поширені як оснащення яхт.

Бензель — з'єднання двох тросів шля­хом накладання на них марки.

Бейдевінд  — курс вітрильника що­до вітру.